Ще вчора сніг білів на пагорбі крутому,
Іскрився в променях, вилискував, блищав.
А вітер налетів в пориві весняному
й за ніч на пагорбі той білий сніг злизав.
І диво сталося: між листям і травою
На другий день, лиш ранок заяснів,
Маленький пролісок, пробуджений весною,
На світ увесь так щедро засинів.
Наступнйи вірш Василя Грінчака – Шумлять ірпінські сосни, як шумлять
