Без тебе – Іванна Кулеба

Без тебе при денному світлі мені було темно,
Без тебе світ був таким німим,
Таким пустим, розбитим, як Titanic
Таким, як люди з розбитими серцями,
Мріями, та почуттями,
Але в жодному разі
Не звертай увагу на лайливі епітети мої,
Та не грайся цими почуттями,
Бо без тебе я такий поранений прикутий до гори, Як Прометей приречений до смертельних мук Тяжких наче сам Тор поранив серце моє. Упавший з ніг атлант в душі моїй
Такий знесилений, пустий Наче і його уразило По мріях реквієм жорстким!?