Хіба ти є безсмертний, як отой вампір?
Здавалося б, життя сильніше смерті, Однак істина знаходиться у рівновазі. Здавалося б, сенсу нема в
Вірші наших читачів
Тут публікуються вірші наших читачів. Кожен із Вас має можливість стати автором та створити власну рубрику для своїх віршів. У нас на сайті існує окрема сторінка “Публікація віршів” з інструкцією та детальним описом як опублікувати свої вірші.
Наш сайт допоможе вам в просуванні своїх віршів абсолютно безкоштовно
Увага: кожен вірш проходить модерацію, приймаються лише авторські вірші які не порушують чинного законодавства та авторських прав.
Моя Одеса – Борис Мамін
© ОДЕСА МОЯ *) 1. Він: Багато чудових міст вдовж узбережжя, Та в серці моєму
Заздрість пожиратиме нас
Заздрість пожирає, в голові припаяні думки про те, що могло бути краще. Черга за чергою
На межі… – Дмитро
Втомився я бути без тебе Пустота розриває мене Подаруй хоча б крихточку себе Пам’ятав, щоб
Ти часто мені снишся
Ти часто снишся у ночі Я часто думаю про тебе Як далі жити розкажи? Що
Пустота – Дмитро
Я покохав тебе так щиро Для мене все було так дивно В обіймах засинати вдвох
Забрала ти моє життя
Так важко забути слова Яким довіряв так невпинно. Так важко чути пробач Ти в тому усьому
Я пам‘ятаю колір твоєї помади
Я пам‘ятаю колір твоєї помади як падали волосся темного каскади як малювала на тілі моєму
Сила України
Пишу я вірш цей під звук тривоги який лунає на дворі і знову відчути те
Дихання та зрада
Дай мені нового дихання. Ні, не треба, я сама візьму Ти втомилась від мого покликання
Він – Софія
Ти моя любов і мій сенс життя Ти моє натхнення і моя краса Ти моє
Думки кусають
Знаєш, а чогось душа ридає, коли цей дощ випадає. Глянеш сенсу немає, а думки кричать,
Боржник своєї величі (балада)
Весна розмила скорб пройдешньої зими, І молоко завзято пив він милістю Семи. Батьки молебінь гучно
Цей погляд – Шмагун Олексій
Цей погляд Нещодавно приїздив мій друг з війни Він приїхав на виробництво, Всі працівники хотіли
Квітень – Владислав
Холодний кисень забив всю глотку В пустому місті панує гамір Кислотний дощ поглинає море По
Спогади про втрачену дружбу
Напевно, тебе я уж не забуду; Ніколи вже. Не знаю я, чому? Зі мною подумки
Особисте – Олександра Цвіт
Скільки слів і думок у цьому світі, але жодна не нагадує твою. Твоя думка, вона особлива,
Слова любові
Мовчки ти промовляв як мене любиш Лише відкритими очима, я розуміла твої почуття Почуття до
Я втомлена. Немає сил…
Я втомлена. Немає сил… Немає сил на те, щоб просто жити. Виснажена. В очах журба.
Єдина – Лана Краска
Смуток… Тиша… Єдина зоря… Шмат паперу… І мрія єдина… Непокірність… Забутість… Свіча, що палає віднині єдина.
Відчай – Андрій Усмішка
Працюй, працюй бо праця Лише тебе лікує Терпи той біль що рве серця Бо він
Вічність – Андрій Усмішка
Проходять ніби дні Здається пролітають ночі, Та все одно мені Ніколи не забуть ті карі
Привітання з Великоднем
З Великоднем вас вітаю! Щастя, радості бажаю! Миру всім, і всім добра! Добробуту та тепла!
Безнадійна – Андрій Усмішка
Без тями закохався в тебе я Та знову недосяжна ти для мене, Немов вечірня зіронька
Драма – Андрій Усмішка
Я став як Прометей Якого той орел картає, Я став незламний, А розлука моє серце
Україна понад усе
Щоб скоріше здійснити свої мрії Я так довго чекала саме цю весну Але все перевернули
Нічні признання
Зачаровуй мене, пиши листи, і поцілунок надішли палкий. Всі загадково-таємничі сни заберуться під ранок гіркий.
Час – Дишлюк Ярослава
Подивись, як час швидко плине: Ще вчора раділи весні, Шукали вільну хвилину, А зараз чомусь
Скажи, за що тебе любити?
Скажи, за що тебе любити? За одинокі темні ночі, Манеру вічно не дзвонити? Чи за
У тиші – Zoryna
А знаєш, я хочу тебе любити Несамовито, самотньо, без квітів Без співу птахів, без журби
Шкідлива звичка
Ти по звичці, як завжди не спиш, А на годиннику зараз, лише 3-тя ночі, Ти
Довірся мені
візьми мене за руку і довірся мені, я буду твоїм притулком від бурхливих морів, візьми
Мрія – Ніна Аннич
Я марю, що сліпа Я марю що все зникло Я хочу, що було Я не
П’єро – Владислав
Божеволію по волі Божій. Не то від істин, не то від тебе, Загубився я в
Себе побачити собою – Діана Данілова
Я заплуталась, забула як це бути собою, Злі емоції опановують мене, використовую їх наче зброю.
Моя любов до тебе вічна
Моя любов до тебе вічна. Я завжди згадую вночі. Як ми з тобою бігли у
Дякуємо!
Тепер редактори знають.