У цей яскравий світ мене щось тягне,
Зове, гука, не відпускає.
Із дня у день ходжу, шукаю,
Шляхи до місця мрій і марень.
Не люблю темних кольорів,
Хмар сірих, чорних, брудно-пильних.
Але вони, як війська ворогів,
Оточують нас ззаду, з тилу.
До світу чарів, див, ілюзій,
Лиш раз на день я потрапляю.
Це світ казок, щось надзвичайне,
Мій другий дім, край барв і райдуг.
Як очі враз я закриваю,
Серцебиття їх відчуваю,
І наче ключем потаємним,
До них я двері одчиняю.
Ні краплі дивного, чужого,
Лиш рідне, миле і знайоме.
Не важко врешті здогадатись,
Це дім мій – щастя й цілковита радість.
Автор: Роліна Корнеліївна
Наступний вірш – Твоя моя краса
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»