Щасливий день став прокляттям – Мар’яна Побігун

Щасливий день став прокляттям
Я чекала тебе у білому платті
Нервово рвала серветку в руках
Ні, він не міг вчинити так
І тут дзвінок і тишина,
І це останній його слова
“Люблю, тебе, моя душа”
І тишина… і сльози біль
Як же я хочу з тобою піти
Забери мене прошу
Не залишай мене одну!
Бо без тебе я не жива
Тільки ти любов моя
В той день сказала, що твоя
Залишусь нею до кінця
Свого нещасного життя.
Ти знаєш мрією живу,
Що скоро до тебе піду
І будемо разом назавжди з тобою
На небі у зорях ми двоє

Автор: Мар’яна Побігун