Зима – Максим Білоножко

Пархають сніжинки у дитячому колі
Поки сяйво нічне в небесах майорить
Вже в речі одягнуті теплі, зимові
І в‘юга зі снігом на дворі шелестить

На небі світило осяяло шлях
Додому я мчуся до кола близьких
Повз крики веселі проскочу я хлоп‘ят
Та в теплу домівку та свят юнацьких

Хоч руки замерзли, і шапка в снігу
Та все це пусте у радощі зимні
В душі так тепліє, що наче горю
Надихне те вино та прянощі стиглі

Збірка “24.02.2022”

Читайте наступний вірш Максима – Хаща

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.