Десь за сідими горами
Там, за синіми морями
Там, за лугами порослими
Чекає дівчина
Вона стала дорослою
Дівчина біля хати сиділа
Вона бога святого молила
Щоб козаченько до неї вернувся
Щоб був він живий
І про дім не забувся
Але козаченько згубився
Не тому, що в могилі зморився
Його тіло і серце забрали
Та сама панянка
Що живе за лугами
Додому він більше не схоче
Його руки інша лоскоче
Розум його вдома не рідний
А дівчина чекає
І вірить у нього, що вірний
Збірка “24.02.2022”
Наступний вірш автора – Незламна Україна
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»