В матерів не одна дитина.
У дитини — мати одна.
Так і в мене моя Україна,
Рідна серцю навік сторона.
Я учився по ній ходити,
Воду пив із її джерела,
Я не можу її не любити
За життя, що мені дала.
З колискової пісні голос
Перейняв у дитячі дні,
А пшениці достиглий колос
Нашумів про любов мені.
Я несу цю любов між люди,
Світлий серцем, неначе зоря,
Бо вогнем загорілись груди,
Непогасним вогнем Кобзаря.
В матерів не одна дитина,
У дитини — мати одна.
Так і в мене моя Україна,
Рідна серцю навік сторона.
Наступнйи вірш – Впав листок на воду з клена
