Герой – Максим Білоножко

Серед наших ставків та лісів
Річок та степів, гір та озер
Від високих вершин, до глибоких низин
Десь наш солдат там помер

Його кров облила наші квіти
І ліси схоронили крики від болі
І коли його руки стали німіти
На небі вже загоралися зорі

До останнього він тримав кулемет
Поливаючи кулями клятого ворога
С вогнями в очах, він був як берсерк
Дивляючись страху в обличчя та подиву

Бо знав, що за його спиною міцною
Ховаються діти та жінка, сини та брати
І навіть якщо проллється кров під луною
Місце для захисту інші зможуть знайти

Хай земля захоронить тіло героя
Він переборе тисячи ворогів
Бо земля наша сведе до покоя
На одного солдата – сто чужаків

Збірка “24.02.2022”

Також читайте вірш нашого читача – Розстріляли…

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.