Єсть у мене люба лялька,
Хорошая дуже!
Може, в кого є ще краща,
Та мені байдуже!
Граюсь лялькою гарненько,
Гарно убираю;
Пограюся та і знову
Її заховаю.
А як дуже забажає
Братичок маленький,
Даю йому погратися —
Стане веселенький!
Таке втішне! Ось на ніжку
Мені примостило;
І всі троє ми радієм, –
Всім так любо-мило!
Прийдуть, мама, попитають:
«Добре доглядала?»
Скажу: «Як же ж, навіть ляльку
Гратися давала!»
Наступний вірш – Метелик
