(Волинська пісенька)
Їхав вояк морквяний,
Коник буряковий,
Кожушина оріхова,
Жупан лопуховий,
Сіделечко капустяне,
Стремена з берези,
А напився лепетухи,
То був нетверезий.
Пістолети з качана,
Кулі з бараболі,
А шабелька з пастернаку,
А піхва з квасолі,
Їде, їде вояченько,
Під ним коник скаче,
Надибали його свині:
— Злізай-но, вояче.—
Він вихватив пістолета,
Став свиней стріляти,—
Свині кулі похватали,
Нічим воювати!
Він вихватив шабельку —
Став свиней рубати,
Свині шаблю погризли –
Нічим воювати!
Їдуть люди, їдуть люди,
Їдуть край дороги.
З’їли свині вояченька.
Лежать самі ноги.
Наступний вірш – Вітер
