Мій боже милий, знову лихо!..
Було так любо, було тихо;
Ми заходились розкувать
Своїм невольникам кайдани.
Аж гульк!.. Ізнову потекла
Мужицька кров! Кати вінчанні,
Мов пси голодні за маслак,
Гризуться знову.
Тарас Шевченко
Новопетровське укріплення,
1853-1859р
— Санкт-Петербург
Також читайте вірш Шевченка – На батька бісового я трачу
