Жив великий ескулап у маленькім місті.
Був тямущий він, але руки мав нечисті.
Перекиньтесь перед ним, можете вмирати,
Навіть вусом шкуродер не кивне без плати.
Вийшов якось ескулап погуляти зранку.
Зустріча його сусід просто біля ґанку.
Носом сьорбає, тремтить, аж зубами ляска.
— Запитати хочу вас. Поможіть, будь ласка.
Що ви робите, коли схопите простуду? —
І подумав ескулап: “Що ж я мати буду?
Скаже: дякую-мерсі та й додому піде…”
А простужений хрипить: — Чуєте, сусіде?
Як простудитесь, то що робите, питаю. —
Ескулап сказав: — Я теж кашляю і чхаю.
Наступна гумореска поета – Заява
