Дивлюсь я на яснії зорі,
Смутні мої думи, смутні.
Сміються байдужії зорі
Холодним промінням мені.
Ви, зорі, байдужії зорі!
Колись ви інакші були,
В той час, коли ви мені в серце
Солодку отруту лили.
Леся Українка
Збірка “Думи і мрії”
Мелодії
1893-1894 рік
Наступний вірш Знов весна і знов надії — Леся Українка
