Буває така розмова,
Що ув’язнює, наче кліть.
Темрява розумова,
Як бескид, міцна стоїть.
Буває таке мовчання
Несподіване і страшне,
Що тільки вибух ридання
Від смерті рятує мене.
Буває така година,
Коли повертає глузд
Моєму життю єдина
Усмішка милих уст.
Читайте наступний вірш автора – Ти – як дощ
