Я твой яд, но ты пьёшь меня ложками,
Смотришь насквозь,
Не скроешь обложками.
Я твой мед,
Тот, что сладкий до горечи,
Даже если останусь я до ночи.
От тебя
Не могу себя отучить,
Ты же хочешь навсегда меня излечить.
Так, как ты,
Не узнает меня никто,
Ты же знаешь, я люблю тебя не за то.
Так, как ты,
Это мой самый сладкий яд,
Я бегу, не оглядываясь назад.
Я твой яд – но ты пьешь меня всю до дна,
Я пьянею, и ты знаешь, твоя вина.
Автор: Вероніка Попова
Читайте наступний вірш – Что любовь мне твоя
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»