(09.12.1863 – 6.05.1910рр.) Борис Дмитрович Грінченко відомий як видатний письменник, вчений, а також публіцист. Народився він взимку 1863 року, тепер вже в Харківській області в бідній родині.
Ще з малку Борис полюбляв читати книги. Навчившись читати в п’ять років він перечитав всю домашню бібліотеку. Нестерпно тягнувся до знань.
З 11 по 16 років (1874 р. – 1879 р.) майбутній письменник провів за партою Харківського училища, де брав активну участь у народних гуртках. В цей період він був заарештований за поширення заборонених видань на кілька місяців.
Вийшовши на волю письменнику довелося залишити навчання і почати тяжко працювати, щоб прожити.
Однак все це не завадило Борису отримати звання народного вчителя.
У 1881 році почалася педагогічна діяльність Бориса Грінченка, котра тривала до 1893 року. Проводив уроки він у багатьох близьких селах. І в цей період не забував писати твори.
Борис Грінченко одружився 1884 р. з українською письменницею Марією Гладиліною, коли їм обом виповнилося 21 рік. Це була саме та пара, котра повністю імпонували один одному. Вони були немов близькі друзі, а також вони мали багато спільних життєвих позицій.
За їхнє спільне життя в них народилася лише одна донечка, котру назвали Анастасією. Донька була не менш розвинутою, ніж батьки. Вона також пробувала писати твори, перекладати з інших мов, а ще захоплювалася музикою.
У 31 рік (1894 р.) Борис Грінченко почав працювати у Чернігівському губернському земстві.
Переїхавши до Києва 1902 року, разом зі своєю дружиною, продовжував творити. Саме в цей період Бориса було відзначено академічною премією за визначну роботу – чотиритомний «Словарь української мови».
Під час свого арешту Борис Грінченко отримав таку хворобу, як туберкульоз, котра і вкоротила його життєвий шлях. Серце письменника не змогло витримати таке напружене життя. Також чимало вдарило по ньому загибель власної доньки Анастасії і її сина, котрих письменник так сильно любив.
Борис пробував лікуватися до останнього. Навіть вирушив до найкращих лікарів Італії. Але було вже дуже пізно. Його життя обірвалося 6 травня 1910 року у молодому віці 46 років.
Письменника було поховано в місті Києві на Байковому кладовищі.
