Петро Гулак-Артемовський (27 січня 1790 року) народжений в селищі Городище що на Київщині в родині священника, проходив навчання в Київській академії з 1801 по 1803 рік. Після закінчення навчання у 1813 році він почав викладати у приватному пансіоні в Бердичеві, а також працював учителем у будинку заможного польського землевласника.
У 1817 році закінчив Харківський університет, де в 1825 році став професором історії та географії, а з 1841 по 1849 рік – ректором. Висока культура, знання польської та французької мов, інтерес до Просвітництва та активна наукова діяльність зробили Гулака-Артемовського видатною постаттю свого часу.
Поет зробив значний внесок у літературу, заклавши основи нового виду – байки, давши перші зразки романтичної балади, збагативши літературну мову і продемонструвавши високу майстерність віршування. Після переїзду до Харкова в 1817 році він активно зайнявся літературною діяльністю, а його байка “Пан та Собака”, опублікована в 1818 році, набула великої популярності
Коли закінчив навчання в Харкові, став почесною людині в університеті в 1855 році; з 1818 року був викладачем французької мови в Харківській жіночій академії, а вже з 1827 року очолював навчальний відділ Полтавської жіночої академії. Він також був одним із засновників “Украинского журнала” і членом Російського товариства любителів словесності в Москві та Королівського товариства наукової дружби у Варшаві. Помер у Харкові 13 жовтня 1865 року.
