Біла черешня в небі
Над селом проплива,
Ніби заснулий лебідь,
Під крилом – голова.
Дівчина жде на мене,
Де бринять ячмені,
Веселим брилем ромену
Махає вона мені.
Мрієм про дні прийдешні,
Про те, як станем людьми.
Втім, чуємо, як черешня
Залопотіла крильми.
Також вірш поета – Коли помер кривавий Торквемада
