Над прірвою життя – Margo

Тікаючи у холодній Мерешті,
Шукаю мертвих і німих,
Загубилась в порожній безвісті,
Не бачу я доріг земних.

А там далеко, за холодним містом,
Горять лампади вічних ліхтарів,
Наповни день фальшивим змістом,
Спини душі своєї бунтарів

У безвість линуть вічні водопади,
Линуть миті й спогади без вороття,
А ми несем життя свого лампади,
Такого короткого й нікчемного життя

Автор: Margo

Наступний вірш нашої читачки – Символ волі

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.