Зорі – Максим Білоножко

Доторкнутись до вічності
Маю таке я бажання
Перестріти молодую комету
Дав шанс мені на згорання

У думках як не замкнутись
Збожеволівши самому у колі
А до тіл полетіти небесних
Ухопивсь за сонячний промінь

Ультрамарин і перламутр
Очі засліплять ці кольори
А думки мої сяють як зорі
Про які мрію до бороди

Читайте наступний вірш Максима – Воля

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.