Як він спустів, садок, де я колись
Наваживсь вперше вимовити: — Люба!
Альтанка зникла. Дерном узялись
Стежки колишні. Пень старого дуба
Стирчить самотньо…
Ні, не пізнаю
Картин знайомих, — це буття зелене!
…Немов хтось інший молодість мою
Переживав за мене…
Також вірш поета – Суха й тендітна лінія плеча
