Ніч усе глибша.
А осінь усе ще тягне мене в це болото.
Так прикро! І слів не підібрати.
Ось і знову: сил у тебе немає.
Ну ж бо, для початку з ліжка встати.
Ось і знову, але пляма крові стікає.
То з руки, ноги а то й із живота.
Знову і знову.
Дивні вирішення проблеми.
Але осінь така чарівна!
Лишень спогади та біль.
Листопад такий чарівний.
Та не тоді, коли на твоєму тілі збільшуються багряні плями.
Автор: Осаменко Лолі
17.11.2023
Також читайте – Цього ніколи не забути
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
