Весна – Василь Грінчак

Тане сніг. Чорніють полонини.
Небо наче синькою взялось.
Ручаї, зійшовшись на долині,
Цілий день змовляються про щось.

Непомітно, за якусь хвилину,
Посивіли котики в теплі,
Вилізли із бруньки на лозину
І на сонці гріються малі…

Наступний вірш поета – Вечорами пахнуть матіоли

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.