Вечір нашого життя – Олег

Колись, коли на наші голови упаде сивина,
З тобою хочу час отой прожити,
І разом випити до дна бокал вина,
В обіймах разом вечір наш зустріти.

Бо ранок нашого життя уже минув,
І день вже по-обіді завертає,
А потім вечір, і не дай Бог самота,
Ніхто не знає, що тоді на нас чекає.

Бо якщо поруч є хтось в такий час,
То хочеться чим довше жити,
І не боюсь я темноти в житті ,
Бо маю я кого любити.

А та любов є світлим почуттям,
Яке освітлює нам спільний шлях в житті,
І хочу я, щоб було добре нам
В любові, злагоді й теплі.

Автор: Олег