Вже в небі сонце догорає,
Пора додому, а душевна самота
Мене додому не пускає,
Бо там нікого ще нема…
Не має тої, що обійме, приласкає
І запитає як пройшов мій день,
Ніхто на мене не чекає,
А тільки лиш за мною ходить тінь.
Це тінь мого колишнього життя,
В якому не було багато позитиву,
Додому теж не дуже повертався я,
Бо не хотів зі сторони дурного впливу.
Я хочу так, щоби кохання у житті
Мою дорогу освітляло,
Щоб тінь та зникла в небутті,
І все по іншому заграло.
Щоб дім наповнив щирий сміх,
Любов і затишок сімейний,
І апетитний у печі пиріг…
І був цей день благословенний.
Автор: Олег
Читайте далі вірш – Ще трохи
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»