Знову утома,
Сум і печаль, –
В вікнах знайома
Засніжена даль.
Простір безмежний,
Глибокі сніги,
Вітер бентежний
Гуля навкруги.
Де ж всі дороги?
Поле одно!
Повний тривоги,
Дивлюсь у вікно.
Як вирушати
В світ без доріг?
Тиша в кімнаті.
Холод і сніг…
Також вірш Івана Коваленка – Хто це бродить по саду
