Поглухли, посліпли в безстидній дрімоті,
Ні легіт не війне над їх головами,
Шувар не шелесне від гнилої ями,
Посліпли, поглухли — в болоті.
Не війсь над мерцями русалчиним летом,
Не страш, не жахай їх кличем Вернигори!
Не встануть, хоч будуть валитися гори,
Хоч пекло стрясе очеретом!..
Хай сплять, не буди їх! На Йвана Купала,
Як блиснуть їх лиця світлами блудними,
Мов Сфінкс, похилися студений над ними,
Щоб песя душа їх сконала!
Читайте наступний вірш Твердохліба – Крик душі
