Перехрестя життя нашого
Втрати від великого до малого
Хотів би сказати собі я малому
Як гарно було жити в ту пору
Час лине, мене він затягне туди
Де навіть не буде куди й піти
О зірко ясна, мій шлях засвіти
Забув, як до рідного дому дійти
Сжере одночасно гідність та мрак
Скільки друзів знайшов, стільки ж просрав
Думаю, як всеж дотянутись до лав
Та не розумію, чому я щастя проспав
Збірка “24.02.2022”
Читайте наступний вірш Максима – Герой
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»