Тиха ніч – Орест Белих

Тиха ніч — це, мабуть, казка,
Коли за вікнами війна.
Сидиш і слухаєш тривогу,
думаєш про існування Бога.
Надієшся що не прилетить,
а ворог кожен день бомбить.

В укритті ти згадуєш минуле,
як прекрасно тоді було,
тоді коли гуляв по парку,
коли вигулював собаку,
коли лежав ти без тривог у ліжку,
без проблем їси шматочок хліба.

На війні вмирають люди,
на війні ревуть гармати,
а колись там були ліки,
а колись там жили діти.

Автор: Орест Белих