Печаль – Орест Белих

Відчуваю я печаль,
словом важко передати.
Немов себе стало жаль,
неначе радість встиг продати.

Думками став себе я проїдати,
що не так в житті моїм.
Не можу я собі згадати,
кого б я називав своїм.

Все частіше серце шепче:
«Поспіши! Помреш один».
А душа мов нерви топче.
І так багато тих сльозин.

Автор: Белих Орест

Також читайте вірш автора – Жити

Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.