Цей погляд – Шмагун Олексій

Цей погляд
Нещодавно приїздив мій друг з війни
Він приїхав на виробництво,
Всі працівники хотіли його побачити поспілкуватися
Але те що ми всі побачили нас мягко кажучи шокувало
Цей погляд, я ніколи не забуду!
Погляд: відчаю, болю, та ненависті до всього живого
Ці скляні очі я бачив лише раз, й то відчуття не з кращих!
Ми всі в нього питали як на вашому напрямку?
Можливо потрібна допомога ти лишень скажи!
А вілише й каже в нас все є,
А скляні очі плачуть в душі, й розуміють всі що не все є!
Чогось не вистачає в погляді, не наче життя.
Він розказував різноманітні історії а ми тихо слухали
Неначе прислухались до шуму вітру!
Ці очі очі немов скляні й душевна рана,
Країла нам серце!
Ми тинеко слухали, інколи задавали питання, і мовчали!
Мовчали з розуміння що чогось в цьому погляді не вистачає!
Й згадуючи цю розмову розумієш що навіть голос змінився!
Це був не голос а крик душі допоможіть, рятуйте дітей!
Цей голос та ці очі будуть приходити мені у вісні ще дуже довго!

Автор: Шмагун Олексій

Також читайте – Квітень

Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Поділитись в соц. мережах:
Бібліотека віршів
Додати коментар

Дякуємо!

Тепер редактори знають.