— Дістав я, — хвалиться Панас, –
Такий чудесний унітаз!
Блищить увесь, не треба й вази.
Узяв по блату просто з бази
У мене кращий туалет,
Ніж у сусіда кабінет.
Сусід збира макулатуру
Та дістає літературу,
Та все читає, аж опух.
З книжками сніда й обіда…
Панасе, годі про сусіда.
Ти молодець, а то — лопух.
Читайте далі – Дідові права
