Ніч. Б’ють повагом години,
До молитви склав я руки.
Сім… і вісім… дев’ять лине —
Лине, линуть в тишу звуки.
Ген на небі меркне зоря,
Я молюся, а з молитви
Ллється скорбна псалма горя
Моє ложе — вістря бритви…
Б’є тремтінням лихорадки
Дев’ять… десять… одинадцять.
У глибоку тьму кімнатки
Впало звуків всіх дванадцять.
Читайте також – Як широкі землі божі
