Не раз душа моя скимить
В глухі беззвіздні ночі,
І сум туманний давить грудь
І до землі толочить…
Не сниться стать мені твоя,
Ні твої сині очі,
А душа стогне і скимить
В глухі беззвіздні ночі…
Також читайте вірш Степана – Не раз в вечірнюю годину
