Я дивилась на нього і бачила світ
Його очі, губи, волосся,
Поціловане сонцем чоло.
Мені більше нічого не треба,
Лиш як обіймати тебе до нестями.
Хоч, в обіймах ти й бачиш іншу,
Я все рівно тебе кохаю.
Мій Всесвіт — це ти, я для тебе живу
Скажи ж, чи маю шанс стати тим же тобі?
Автор: Платоненко Таня
Наступний вірш нашої читачки – Село
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
