Ліна Костенко народилася 19 березня 1930 р. у звичайній сім’ї вчителів появилася дівчинка, котру назвали Ліна. Своє дитинство малеча провела в маленькому містечку Ржищеві, що знаходиться в Київській області.
Коли Ліні виповнилося 6 рочків її сім’я перебралися до Києва, де маленька дівчинка пішла навчатися в початкову школу No100 з 1937 року по 1941 рік. Потім перейшла в середню школу No123, що знаходилася на Куренівці.
Надалі Ліна Костенко не покинула навчання і пішла до Київського педагогічного інституту, а потім – у Московський літературний інститут імені О. М. Горького, котрий закінчила у віці 26 років (1956 р.)
З 1950 по 1960 роки входила до «шістдесятників» (так називали покоління, котре виражало яскраво громадянську позицію та політику).
Також активно приймала участь у літературних вечорах Клубу творчої молоді.
У 1965 р. Ліною був підписаний лист-протест, в котрому йшлося про несправедливість арештів української інтелігенції. Також поетеса була присутня на багатьох таких судах. Разом з Іваном Федоровичем Драчем (українським поетом) вони звернулися до редакції журналу «Жовтень», де просили виступити захисниками заарештованих.
У 1968 році поетеса написала не один лист, щодо захисту В’ячеслава Максимовича Чорновіл, на котрого був створений наклеп у газеті, що називалася «Літературна Україна».
За свою активну позицію у 1973 році потрапила до «чорного списку», котрий склав секретар Центрального комітету Комуністичної партії України. І лише у 1977 році почалися друкувати її твори.
За своє життя Ліна була двічі одружена. Перший шлюб поетеси з Єжи-Яном Пахльовським тривав не довго. Причиною розлучення стало банальне «не зійшлися характерами». Хоча в них на світ появилася спільна донечка, котру назвали Оксаною.
Надалі вона зустрічалася без оформлення шлюбу з письменником Аркадієм Добровольським. На той момент Ліні Костенко було лише 28 років, а йому 48. І знову не поталанило в коханні і вони розійшлися.
Другий офіційний шлюб був укладений із Василем Цвіркуновим. Він обіймав посаду директора кіностудії. На цей раз це був успішний шлюб, котрий тривав 25 років. Аж до самої смерті чоловіка. В них народився спільний синочок Василь.
Протягом свого життя поетеса була нагороджена багатьма відзнаками. Одною з найперших великих премій була премія ім. Тараса Шевченка у 1987 році, котру отримала поетеса за роман «Маруся Чурай» і збірку «Неповторність».
