Лев спить горілиць*, а сплячий вельми схожий на мертвого. Юрба всіляких Мавп, вважаючи його за мертвого, наблизилась до нього і почала стрибати та лаятись, забувши страх і повагу до царя свого. А коли настав час прокинутись від сну, поворухнувся Лев. Тоді Мавпи, прийшовши до нього одним шляхом, сімома дорогами розсипались. Старша з них, отямившись, сказала:
— І предки наші ненавиділи Лева, та Лев і донині Лев, і навіки віків…
Сила. Лев — це образ Біблії, проти якої повстають i лаються поганськi мудрецi. Вони гадають, що вона мертва i свiдчить про стихiйну мертвоту, не враховуючи, що в тлiнних її образах криється вiчне життя i що все те встає і пiдноситься до такого. “Бог наш на небi i на землi…” I, не тямлячи, що вихiд її — то вихiд життя, лаються, чуючи таке: “Згори мудрствуйте… Не тут”. А як тiльки блиснуло свiтло повстання її, тодi переходить на них: “Розженуться вороги її…” Ось чому Василiй Великий каже про Євангелiє, що воно — воскресiння мертвих….
* Описувачi звiрiв кажуть, що лев, народившись, лежить мертвий, доки жахливим риком не збудить його батько, а це робить вiн на третiй день. Чи ж можна знайти чудовiший образ для божественної книги? … а Це Хамове плем’я сміється з наготи батьківської (прим. Г. Сковороди).
