Коли ти підеш сам, юначе,
Чорне море хай не плаче.
О ту дівчину чарівну
Не забудеш ти все рівно.
Такому хлопцю молодому
Присвятила вона книжку.
Ти поїдеш потягом додому,
Залишивиши її в ліжку.
Підеш мовчки ти у ранці,
Не залишивши листа.
Ще вчора ви коханці,
А тепер вокзал, міста.
І в Криму на тій квартирі
Де кохання було щірим,
Залишивши на підлозі,
Ти любов забув в дорозі.
Нехай не плаче чорне море,
О ті гори хай не плачуть.
Прийде щастя о те скоре
Бо ті янголи все бачуть.
Автор: Вреж Папян
Також читайте вірш – Перше кохання під абрикосою
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»