Кобзар – Максим Білоножко

Зелені луги за горами
Лунають пташині пісні
Йтиме дівчина лісами
А там кобзар вдалині

Несе вона їжу поету
Має кобзар сивину
А поряд чекає хлопчина
Пісню він пише просту

І пісня та про дівчину
Яка зара йде крізь поля
А пісня та про стежину
По якій йде та сама вона

Як чекає кохання у муках
Розділяє їх край та ліси
А кобзар ту пісню послухав
Замріяв про минулі часи

Як також так полюбив
Як також пісні писав
Дівчині, до якої ходив
Від якої тремтіли вуста

Збірка “24.02.22”