І я чекатиму тебе під мирним небом навесні
Ми знову будемо щасливі, забувши про похмурі дні
Ні ти, ні я вже й не згадаєм, як страшно було нам тоді
Лиш в серці ми увіковічним пам’ять про страх на фоні боротьби.
І як раніше вже не буде, не буде того, що було
І зовсім інші стануть люди, нове емоцій джерело
Не буде тьми, не буде болю, не буде смутку і страждань
Всі будуть за одне – за волю. І стане це вершиною бажань.
І ми з тобою змін зазанаєм, по-іншому ми глянем на життя
Нову ціну чуттям пізнаєм, дрібницям раді будем, як мале дитя
А зараз скажу я одне: і я чекатиму тебе під мирним небом навесні
Ми будемо такі ж щасливі, у серцях носячи останні суворі дні зими.
Автор: Діана Намичанська
Наступний вірш читача Любовь как… — Лия Збарская
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів» за посиланням