Хто тому шкодить, що йому
Зла не зробив,
Невинному, котрий його
Не оскорбив,
На сього власне зло його
Впаде — без слова,
Як проти вітру сіяна
На сівача паде полова.
1898 рік
Збірка “Мій ізмарагд”
Паренетікон
Наступний вірш Івана Франка – Як лампа розбита…
