Твої стегна долаю я вправно,
Та цілую невірно устами.
Ти впиваєшься когтями в спину,
І від цього не сплю я ночами.
Твої лагідні стони чую у сні,
Засинаючи з тобой вечорами.
Ми кохались під спів Енігми,
І ти потянулась до віконної рами.
Місячне сяйво впало на інтимні
місця,
Ти зацвіла нічними кольорами.
Я ввійшов в тебе до кінця,
І проснувся з мокрими ковдрами.
Автор: Лия Збарская
Також читайте вірш авторки – Роман обо мне
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Бажаєш опублікувати свій вірш у нас на сайті — читай як це зробити в розділі «Публікація віршів»