Смуток… Тиша… Єдина зоря…
Шмат паперу… І мрія єдина…
Непокірність… Забутість… Свіча,
що палає віднині єдина.
І єдина душа… І надія єдина…
І забуті слова… Знову, знову і знов
відгук щастя – єдиний. Єдина
незабутня остання любов…
І печалі світанок… Непомітно – рожевий
і останньої мрії прощальний політ
і останньої зустрічі усміх травневий
і прощення твого припізнілий отвіт…
Світ єдиний… Для тебе, для тебе
лиш для тебе пала цей вогонь
та негоді весняного неба не треба
лиш оманливий поклик … Любов…
Автор: Лана Краска
Наступний вірш – Відчай
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»