Стоїть дитина, плаче гірко,
Під ногами притоптана земля…
А в серці величезна дірка,
Бо батька в неї вже нема…
Стоїть дитина,стогне на могилі,
А в думках спогади страшні..
Закриті очі… руки сині…
Найрідніші руки на землі…
Вона ніколи не обійме тата,
Бо він загинув на війні…
Його забрала російська гармата…
Його вбили цієї весни…
Автор: Марія Янковська
Також читайте вірш – Дівчина біля хати
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
