Дві хмароньки пливли кудись
В убранні золотім
І мовчки зупинилися
Над краєм чарівним.
Річки ясні жемчужились,
Шуміли і пливли,
Лани зливались з луками,
Пахтіли і цвіли.
І довго ще дві хмароньки
Стояли мовчки вряд
І, пливучи, спинялися,
Щоб глянути назад.
Дивилися, а горенька
Не видко їм було:
В кущах воно гадюкою
Плодилось і жило.
1905 рік
Також читайте вірш поета – Гроза пройшла, і сліз безкрає…
