Часом моє серце такий тисне біль,
Як сумерку тиша понад стерні злине…
Розстогнаний вітер гуде серед піль,
Стеблом помітає та безслідно гине.
Часом моє серце такий тисне біль,
І сум чорний лине із темних вигонів,
А сонна симфонія за шумом топіль
Впивається в душу акордами стонів…
Читайте далі – З Гамерлінга
