Сон – Михайло Бондаренко

Минають дні, минають ночі
А я дивлюсь свій сон охоче
І в ньому виринаєш ти
Не знаю, що могла забути
Напевно там свої причуди
Відкрила ти для мене чудо
Чудо любові і краси
Раніше не було такого
Відкрив своє для мене своє коло
Це не відоме почуття
І я пішов у забуття
Як раз на мене й там чекала
Куди мене ти закликала
Іду туди я із тобою
Готовий я до того бою
Бій за любов твою й красу
І вже я захлинаюсь кров’ю
І час останнього двобою
Тут раптом прокидаюсь я
Від мене ти тепер далеко
Забуть тебе мені не легко
Сумую за тобою я

Автор: Михайло Бондаренко