Кохай мене минулим літом – Вікторія

Кохай мене минулим літом
Цілуй її в останній день зими
Ти попрохай лишитися на ніч коханку
І пам’ятай, що ти прокинешся самотній зранку
Хіба втрачати так було важливо
Крокуй вперед і озирнись навколо
Позаду ти побачиш тільки тінь
Тож відпускати довелось можливо
І разом з нею відпустити купу мрій
Визнай те, що почуття – це слабкість
Пестливим словом ти коханій вуха грій
Обійми її коліна, стань слабким на мить
Пробач очам блакитним, в них була ріка надій
Лишити тебе була марна справа
Це ніби сніг у зимній день
Ти уяви, що я – це прірва ночі
Стрибай униз, лишайся там один
І все ж таки забудь блакитні очі
Бо косу з білого волосся більше ти не розплетеш

Автор: Вікторія