А вітри тут холодні та чорні,
Виють звіром сумним вдалині,
Зачіпають дерева покірні,
Все схиляючи їх до землі.
Важкі хмари свинцеві насунули,
З неба ярість і лють тільки жди,
Смерть блукає неспішно по вулиці,
І розкидує голки свої.
Все чекає стара і кістлява,
Хто сьогодні натрапить на них,
І мовчить, і своє діло знає,
Як в обіймах тримать молодих.
А для неї – це легке діло,
Як із дерева зняти листок,
Холоднокровно і дуже вміло,
Набиває свій старий мішок.
Чорний вітер, холодні краплини,
Обвивають старої косу,
Все, що зараз у темряві мокрій,
Перетвориться з ранком в росу.
І ніхто ніколи не знає,
Що чекає у темряві тій,
Тільки якби в її обійми,
Не потрапити рано й мені.
Автор: Куденцов Ігор
Також вірш нашої читачки – Немовлятко
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»
Для тих, хто бажає опублікувати власні вірші на нашому сайті — читайте як це зробити в розділі «Публікація віршів»